Сьогодні я хотів би запропонувати вам для обговорення статтю Кирила Родіонова, наукового співробітника Інституту економічної політики ім. Е. Т. Гайдара. Ця стаття була опублікована 11 лютого 2013 року на порталі forbes.ru. Це стаття про гастарбайтерів в Росії. Відповідно і розмова у нас сьогодні піде про «джамшутах» і «равшанах», що буквально заполонили останнім часом вулиці російських міст.
І ще. Хотів би відразу обмовитися, я не є шанувальником Єгора Гайдара і бути ним не можу за визначенням, так як вважаю Єгора Гайдара, поряд з Михайлом Горбачовим, Борисом Єльциним і іншими не менш одіозними особистостями, одним з тих людей, хто винен у розвалі країни, колишній коли-то нашим спільним домом. Відповідно я досить скептично зазвичай ставлюся до статей за підписами співробітників Інституту економічної політики ім. Е. Т. Гайдара, але тим не менше я повинен визнати, на жаль, у своїй сьогоднішній статті Кирило Родіонов на 99% у своїх висновках виявився прав. Не вірите? Читайте!
Чому варто ввести візи для жителів Середньої Азії
Потреба російської економіки в некваліфікованому працю не так велика, як прийнято вважати
На початку лютого керівник московської прокуратури Сергій Куденеев заявив, що в 2012 році вулична злочинність в столиці зросла на 23%. При цьому кожне друге згвалтування, кожен третій грабіж і кожне п’яте вбивство скоюють приїжджі з країн СНД, повідомив прокурор. Дещо раніше начальник Слідчого комітету по Санкт-Петербургу Андрій Лавренко розповів, що за минулий рік кількість правопорушень, скоєних мігрантами в північній столиці, зросла на чверть. У місті на Неві на рахунку приїжджих — кожне третє зґвалтування і кожне шосте вбивство.
Приплив мігрантів з Середньої Азії, що розпочався з відновленням економічного зростання на рубежі 2000-х років, став не тільки предметом дискусій серед економістів, але і значним суспільно-політичним питанням. Біда полягає в тому, що влада поки не в змозі знайти рішення, яке б задовольняло і бізнес, який не бажає розлучатися зі свободою найму працівників, і простих громадян, побоюються виявитися чужими у власних містах.
Спотворений ринок
Протягом останніх років багато російські економісти говорили, що в умовах несприятливої демографічної обстановки Росії доведеться використовувати працю мігрантів. Ще в 2004 році Єгор Гайдар у своїй класичній роботі «Довгий час» зазначав: «При найбільш сприятливому сценарії, щоб зберегти чисельність населення на нинішньому рівні, країна повинна щорічно приймати 700 тис. мігрантів». На жаль, фахівців, які виступають проти цих аргументів, сьогодні можна перерахувати по пальцях. Багато в чому тому, що у всіх урядових програмах останнього десятиліття серед ключових пріоритетів завжди значилося залучення іноземної робочої сили. Однак, як показує практика, зв’язок між економічним зростанням і міграцією зовсім не так очевидна.
В останні п’ять років мав місце масштабний приплив мігрантів в російські міста. При цьому темпи зростання впали до 3,4% за підсумками 2012 року.
Головну роль у цьому уповільнення зіграло вичерпання ресурсів докризової моделі зростання (задіяння порожніх промислових потужностей і масовий приплив іноземного капіталу) і недавня реформа ЕСН, в результаті якої за останні два роки 1,5 млн індивідуальних підприємців припинили свою діяльність.
В реальності економіка не пред’являла підвищеного попиту на працю, що не потребує високих навичок. За даними Росстату, між 2000 і 2002 роками чисельність некваліфікованої робочої сили в російській економіці знизилася з 8,7 млн до 7,5 млн чоловік. Протягом наступних восьми років рівень зайнятості у сфері низькокваліфікованої праці залишався незмінним. Це, зокрема, було викликано масштабним припливом мігрантів, який дестимулировал технологічну модернізацію сектору. При цьому загальна чисельність робочих місць за 2000-е роки зросла з 65,2 млн до 69,8 млн осіб. І цей ріст відбувався за рахунок кваліфікованої робочої сили, джерелом якої не можуть бути країни Середньої Азії.
У цій ситуації логічно було б створювати умови для залучення кваліфікованих кадрів з розвинених країн. Наприклад, скасувати в’їзні візи для громадян країн Євросоюзу та Шенгенської угоди, як це зробила нещодавно Вірменія. Замість цього Росія продовжує підтримувати досить жорсткий візовий режим для розвинених країн і при цьому фактично не має кордонів з колишнім радянським півднем. Останнє, в свою чергу, є головною перешкодою для встановлення безвізового режиму між Росією та ЄС. У Старому Світі бояться того, що через Росію в Європу хлине потік мігрантів з Середньої Азії. Крім цього, через Таджикистан і сусідні з ним країни проходить основний потік наркотиків з Афганістану. За даними Управління ООН з наркотиків і злочинності, в 2010 році цим шляхом в Росію транзитом пройшло 90 т героїну (25% від сукупного обсягу експорту наркотиків з Афганістану). Ситуація з наркотрафіком ускладнюється ще й тим, що у Таджикистану за фактом немає чинної кордону з Афганістаном. Російські військові, довгий час охороняли таджицько-афганський кордон, у 2005 році покинули країну. Проте влада Таджикистану виявилися не здатні забезпечити належний контроль над прикордонною територією, про що свідчить зниження обсягу перехоплення героїну Антинаркотическим відомством республіки з 4794 кг у 2004 році до 1132 кг в 2009 році. В результаті, маючи свободу пересування осіб з Таджикистаном, Росія фактично не має кордонів з Афганістаном.
Узаконене рабство
Відсутність ясних міграційних норм не вигідно і бізнесу. З 2006-го по 2011 рік кількість кримінальних справ, порушуваних за матеріалами Федеральної міграційної служби (ФМС), зросла у півтора рази — з 228 до 385. У січні 2013 року були посилені санкції за організацію незаконної міграції: верхня межа покарання був збільшений до 7 років в’язниці. Минулого тижня губернатор Санкт-Петербурга Георгій Полтавченко заявив про необхідність «більш ретельної оцінки» роботодавців, які прагнуть «в обхід закону домогтися надприбутків». Така ситуація не може бути нормальною. Кінцева мета будь-якого бізнесу полягає в тому, щоб робити гроші. Тому бізнес завжди і скрізь буде шукати можливості для зниження витрат. Завдання регулятора полягає в тому, щоб створити чітко трактуються законодавчі норми, які при цьому були б вигідні і підприємцям, і тим, хто не належить до бізнес-спільноти.
Виходом із нинішньої ситуації може бути запровадження інституту робочих віз для мігрантів з близького російського зарубіжжя. У цьому випадку для визначення легальності того чи іншого працівника буде достатньо наявності візи в паспорті.
Для отримання візи необхідно надати в посольство контракт за наймом, а також виписку з банківського рахунку, що підтверджує фінансову можливість роботодавця зняти житло для свого потенційного підлеглого. Безумовно, це більш складна процедура, ніж та, що існує сьогодні. Однак такий порядок існує в багатьох розвинених країнах (наприклад, у Великобританії). І він не суперечить ринковим принципам. Навпаки, буде видно, скільки іноземних працівників, які не володіють високою кваліфікацією, дійсно потрібно російській економіці.
Мова в даному випадку йде про працівників з-за кордону, а не про рабів. Існуючий в сучасній Росії ринок некваліфікованої робочої сили є нічим іншим, як рабством. Багатьом москвичам напевно відомо про існування ринку рабів на 4-му км Ярославського шосе, де кожен день сотні мігрантів шукають нових роботодавців. Приїжджі з Середньої Азії часто живуть там же, де і працюють, що призводить до трагічних інцидентів, таким як недавня пожежа в новобудові на південно-заході столиці, в якому живцем згоріли 9 гастарбайтерів. Антисанітарія в середовищі мігрантів впливає на якість життя у великих мегаполісах. У Петербурзі в 2011 році було зареєстровано 11 випадків черевного тифу, в 2012-му – вісім.
Де взяти працівників
Введення візового режиму з країнами Середньої Азії могло б стати компромісним рішенням, яке дозволить поставити бар’єр на шляху проникнення в Росію наркотиків, інфекційних захворювань і злочинності. Це зробить мегаполіси безпечніше для життя. Разом з тим, необхідно буде реформувати галузі економіки, в яких зайнята некваліфікована робоча сила. Зокрема, демонополізувати і приватизувати ЖКГ, яке сьогодні знаходиться на балансі унітарних підприємств є одним з головних розсадників корупції.
Потрібна лібералізація ринку праці, яка б полегшила процедури найму і звільнення працівників і прискорила модернізацію секторів з низькою продуктивністю.
Сьогодні російський ринок праці є досить зарегульованим. Про це, зокрема, свідчить індекс захисту зайнятості, розроблений ОЕСР. У 2008 році в сегменті постійних працівників російське трудове законодавство отримало оцінку 2,77 балу за шкалою від 0 (низький рівень регулювання) до 6 (високий рівень регулювання). Це значно вище аналогічного показника для США (0,56) і Великобританії (1,17). Також необхідна реалізація заходів, які б дозволили збільшити міжрегіональну мобільність робочої сили. За даними Інституту демографії ВШЕ, в 2010 році у внутрішній міграції було задіяно лише 2,1 млн росіян, у той час як у 1990-му — 4,3 млн. Цей показник опуститься до ще більш незначних величин, якщо запропонований у січні законопроект про посилення порядку реєстрації за місцем проживання отримає схвалення депутатів Держдуми.
Джерелами робочої сили можуть стати мономіста, в яких на рубежі 2000-х проживало близько 25 млн осіб. У Росії є досвід реалізації програм з переселення працівників збанкрутілих містоутворюючих підприємств. Так, наприкінці 1990-х років в ході реструктуризації вугільної галузі уряд за рахунок позики Світового банку допомогло змінити місце проживання і кваліфікацію 520 000 шахтарів. Сьогодні у федеральній казні гроші є, проте вони витрачаються не на перепрофілювання мономіст, а на підтримку держсектора, надзвичайно розрісся за останні кілька років. Свідчення тому — збільшення бюджетних витрат за статтею «національна економіка» з 730 млрд рублів в 2007 році до 1,7 трлн рублів в 2012 році. Не варто також забувати і про що зберігається донині призовної системі в армії, яка надає сильне спотворюючий вплив на ринки праці та освітніх послуг. Призовної податок лягає, головним чином, на вихідців з незабезпечених сімей, які могли б застосувати свої сили «на громадянці».
Все це говорить про те, що проводиться сьогодні міграційної політики існує реалістична альтернатива. Але на її шляху чимало перешкод. Фактична відсутність кордонів з Середньою Азією — це плата російського уряду за участь колишніх радянських республік в Євразійському Союзі.
Не секрет, що масова міграція в Росію допомагає знімати соціальну напруженість і тим самим підтримувати стабільність диктаторських режимів Іслама Карімова і Емомалі Рахмона.
Історія знає приклади, коли домінуюче серед економістів подання спростовується практикою. У книзі «Капіталізм і свобода», опублікованій в 1962 році, Мілтон Фрідман висунув ідеї вільного валютного ринку, плоскої шкали оподаткування та контрактної добровольчої армії. На піку холодної війни та в умовах домінування кейнсіанства ці ідеї багатьом фахівцям здавалися екзотикою. Але вже в 1971 році США відмовилися від золотого стандарту, що поклало початок формуванню системи плаваючих валютних курсів. У 1973 році Річард Ніксон скасував призовну систему комплектування Збройних сил. У 1990-і і 2000-і роки ряд колишніх соціалістичних країн ввели плоску шкалу оподаткування. Висновок очевидний: те, що сьогодні видається неможливим, завтра може стати актуальною частиною політичного порядку денного.
Коментар «Stroika24.eu»:
Нинішня ситуація з гастарбайтерами в Росії вигідна насамперед владі, владі середньоазіатських республік і владі Росії.
Державні бюджети середньоазіатських республік дійсно багато в чому залежать від тих грошей, які гастарбайтери заробляють у Росії, а потім пересилають додому. Якщо грошовий потік з Росії в Середню Азію буде перекритий, нинішні середньоазіатські режими просто заваляться, а самі регіони «полыхнут» так, що заворушення в країнах Північної Африки на їх тлі здадуться просто дитячими пустощами. Зрозуміло і те, що гроші з Росії в Середню Азію надходять не тільки від гастарбайтерів, які працюють двірниками і будівельниками, але і від торговців наркотиками, а потужний людський потік з Середньої Азії до Росії дозволяє легко загубитися в ньому окремим людям, в тому числі, і тим, хто перевозить наркотики, тобто наркокур’єрам.
Тепер пару слів про те, чим вигідна ситуація з гастарбайтерами російським властям.
По-перше, російські влади, даючи можливість гастарбайтерам працювати і заробляти в Росії, одночасно отримують цим самим можливість шантажувати влади середньоазіатських республік. Пам’ятаєте фільм «Діамантова рука» і фразу управдома «Не будуть брати — відключимо газ»? У випадку з гастарбайтерами ситуація виникає майже аналогічна, тобто не будуть середньоазіатські влади лояльні російським владі — значить робота гастарбайтерів в Росії опиниться під загрозою. Чим не відмінний важіль для маніпуляцій?
По-друге, самі заробітчани, які працюють в Росії, давно вже стали «дійними коровами» для російських чиновників всіх рангів і представників силових структур — від патрульних міліціонерів і до … Таким чином, з гастарбайтерів «годуються» в Росії не тільки бізнес і підприємці, але і влади, стягуючи з них штрафи і вимагання хабара. Якщо всі гастарбайтери будуть потрапляти в Росію тільки після оформлення їм візи, тоді численні чиновницькі лавочки по стягненню штрафів і хабарів просто змушені будуть закритися … Як ви думаєте, скільки чиновників в Росії готові відмовитися від такого вагомого підробітку? 🙂
Популярні Записи:
- Робота на олімпійських об’єктах в Сочі
- Робота екскаваторником?
- Як позбутися від цвілі на стінах квартири
- Поговоримо про роботу в Норвегії — Інформація «з перших рук» — Ексклюзивне інтерв’ю «Стройки24»
- Потрібні муляри в Росії? В якому місті? Скільки вони можуть заробити там?
- Супер-шпаргалка на День будівельника 2010
- Газоблоки та піноблоки. Питання і відповіді
- Капітальний і поточний ремонт житлового приміщення з точки зору юриста
- Які країни громадянин Естонії може відвідати без оформлення візи?
- Орієнтовні ціни на будівельні роботи
- Який кабель краще вибрати для телевізійної антени?
- Кому потрібен машиніст бульдозера?
- Як мити кришталеву люстру?
- Програма для розрахунку вентиляції — VentCalc V. 2
- Виконавча документація в будівництві: акт прихованих робіт
- Бляхар? А хто це?
- Цирк та будівництво — поняття цілком сумісні!
- Дає постійний вид на проживання в Естонії право на роботу в Норвегії?
- Нелегальна робота в Норвегії
- Як позбутися кротів на ділянці?
- Плюси і мінуси наливних підлог
- Як заробити на гранітному щебені та мармурової крихти?
- Список 87 московських кварталів, які отримають в 2009-2011 роках нове планування територій
- Які країни може відвідати без оформлення візи «естонська чужий» або людина з паспортом «іноземця», виданим в Естонії?
- Чому «потіють» і «плачуть» пластикові вікна ?
