Китайці мають намір увійти в Крим по мосту, який самі і побудують

4

Схоже на те, що в Росії реально назріває чергова велика стройка. І в цю будову державою будуть вкладені великі гроші. Ось, правда, подальша доля цих грошей особисто для мене залишається поки не дуже ясної … Залишаться це будівельний об’єкт, відповідно і гроші, які будуть виділятися на цей об’єкт, у російських будівельних компаніях, або ж ці гроші в черговий раз тихо перетечуть у кишені іноземних будівельних компаній — турецьких, фінських, китайських, які власне і будуть зводити цей об’єкт, залучаючи російські компанії хіба тільки в якості субпідрядників на земляні роботи. Зі статті, опублікованій газетою «Комерсант», яку я збираюся сьогодні процитувати випливає, що Китай і китайські будівельники явно не збираються стояти осторонь, дивлячись з боку, як інші іноземні компанії заробляють на такому супер-вигідному об’єкті.

На жаль, вже ясно, що першими іноземними інвесторами в економіку Криму після приєднання його до Росії будуть компанії саме з КНР. Як стало відомо “Ъ”, до будівництва транспортного коридору в Крим через Керченську протоку вартістю $1,2-3 млрд можуть бути залучені китайські державна будівельна компанія і приватний інвестиційний фонд, а частина цього будівельного проекту буде проинвестирована в юанях.

На думку джерел “Ъ”, це в першу чергу політичний крок, який демонструє зміцнення відносин Москви з Пекіном на тлі санкцій Заходу, а Китай може отримати доступ і до інших великих проектів у регіоні. Але, на думку експертів, після приходу китайських компаній російським гравцям буде складно прийняти участь в інфраструктурних проектах в Криму.

Російський Мінтранс готується укласти з китайськими компаніями меморандум про будівництво транспортного коридору через Керченську протоку, який з’єднає Краснодарський край і Крим, розповіли “Ъ” джерела, знайомі з підготовкою документа. Технічна модель проекту ще не затверджена — це може бути автомобільно-залізничний міст або міст і підводний тунель. За словами співрозмовників “Ъ”, меморандум може бути підписаний під час візиту Володимира Путіна до Китаю у другій половині травня. Передбачається, що участь у фінансуванні проекту візьме приватний China International Fund Ltd (CIF), а будівництвом займеться державна China Railway Construction Corporation (CRCC).

У Мінтрансі відмовилися від коментарів. Але джерела “Ъ”, близькі до Мінтрансу і “Автодору” (розробляє ТЕО проекту), підтвердили інформацію “Комерсант”. “Остаточна конфігурація проекту ще опрацьовується, але цілком реально, що до виконання суттєвої частини робіт можна залучити китайську будівельну компанію, у якої є досвід реалізації великих інфраструктурних проектів”, крім того, є “можливість фінансування частини будівництва в юанях”, – підкреслив один із співрозмовників “Ъ”.

При цьому, підкреслює джерело в Мінтрансі поки аналізують, як “саме буде реалізована схема”, а фінальні рішення про учасників проекту будуть прийняті після того, як з’явиться визначеність з тим, як саме буде побудований перехід. За його даними, попередня документація проекту повинна бути розроблена до 30 травня, а в липні “опрацьовуватимуться фінансова схема і модель будівництва”.

Але, наголошує співрозмовник, участь китайців “не скасовує того, що в проекті братимуть участь великі російські компанії”. За його словами, інтерес до проекту підтвердили практично всі провідні гравці, які займаються інфраструктурним будівництвом, “але поки варіативність схеми їх залучення дуже широка — як конкурс, так і пряма передача замовлення консорціуму компаній”. Співрозмовник Видання зазначив, що “самі китайці зацікавлені в роботі з російськими гравцями”.

CIF позиціонується як приватна компанія, яка фінансує інфраструктурні проекти, відома участю у великих проектах в Анголі та Гвінеї. Фінансові результати CIF не розкриваються. Державна CRCC — одна з найбільших будівельних компаній світу, будує залізниці та автомобільні дороги, мости та тунелі. Крім Китаю компанія реалізує проекти в Лівії і Саудівської Аравії. Виручка CRCC в 2013 році — $93,6 млрд, чистий прибуток — $1,6 млрд.

Проект будівництва переходу через Керченську протоку (зараз там поромна переправа) активно опрацьовується з початку весни (див “Ъ” від 4 березня), замовником проекту виступає дочірня компанія “Автодору” ВАТ “Транспортний перехід через Керченську протоку”.

До 1 листопада мають бути проведені інженерні вишукування та розроблено ТЕО. Загальна вартість коридору оцінюється в 45,36 млрд руб., проектування — в 1,64 млрд руб. При цьому, за даними джерел “Ъ”, з тунелем вартість проекту може зрости до $3 млрд. Інтерес до проекту проявляли і великі російські компанії, але рішення про участь вони братимуть після ТЕО.

Співрозмовники “Ъ” в галузі підкреслюють, що залучення китайських партнерів “у чому політичний крок”. “У нас є величезний досвід інфраструктурного будівництва, але в першу чергу це перший прецедент серйозного партнерства з ними на тлі напружених відносин із Заходом через українського кризи”,— підкреслює один з них. Інший співрозмовник “Комерсант” зазначає, що “залучення фінансування в юанях можна розглядати як відповідь на нестабільність із залученням інвестицій у доларах або євро”. “Беручи участь у проекті в Криму, КНР показує, що підтримує і зовнішньополітичну позицію Росії”,— додало джерело.

Китай планував інвестиції в Крим і раніше: в кінці 2013 року КНР та Україна підписали угоду про будівництво глибоководного порту поблизу Євпаторії. Потім китайські компанії розраховували взяти участь у реконструкції Севастопольського морського рибного порту, в будівництві в Криму аеропорту, верфі та НПЗ. “Участь у будівництві транспортного коридору може стати гарантією подальшого розвитку цих проектів, доля яких поки неочевидна”,— вважає один із співрозмовників “Ъ”.

Крім того, навесні 2013 року суднобудівний завод “Море” у Феодосії передав КНР десантний корабель на повітряній подушці типу “Зубр” (його вартість оцінювалася в $350 млн), зараз верф будує другий такий корабель для Китаю. Джерела “Ъ” розповідають, що Китай планував розмістити цей контракт у Росії, але “домовитися не вдалося: китайці не хотіли будувати в Росії серію, а розраховували обмежитися одним або двома кораблями, отримавши технічну документацію”.

Директор Інституту економіки транспорту і транспортної політики ВШЕ Михайло Блінкін згоден, що участь у проекті китайських партнерів “багато в чому продиктована політичними мотивами”. “Окупність цього проекту є очевидною, тому поява китайських компаній можна пояснити їх бажанням зміцнити свій вплив у регіоні. При цьому, швидше за все, інвестиції їм буде повертати російський бюджет, нехай і протягом тривалого терміну”,— вважає пан Блінкін. Він зазначає, що Китай зараз є світовим лідером з будівництва доріг і мостів з дешевою робочою силою, але “при цьому в китайських компаній немає нових технологій в будівництві”. “До того ж найчастіше китайці залучають до виконання проектів власні технічні ресурси і робітників, тому російським компаніями буде складно знайти свою нішу, якщо замовлення отримає китайський гравець”,— вважає Михайло Блінкін.

Єгор ‘ -Попов, Денис Ъ-Скоробогатько

Вісім мільярдів доларів – такі інвестиції китайці пообіцяли Януковичу. В тому числі ці гроші повинні були піти на будівництво заводів з виробництва синтетичного газу. Обіцяли продовжити закупівлі зброї – і для виробництва важких літаків, ракет і авіаносців, і для оснащення танків. Також китайці збиралися орендувати на тривалий термін величезні простори українських чорноземів для вирощування сільгосппродукції (за різними даними, мова йшла про п’яти відсотках території країни!)

Від наростаючого інтересу одне до одного Китаю з Україною народилися угоди з приводу трьох спільних проектів: «Повітряного експреса» (лінії швидкісної електрички Київ – аеропорт «Бориспіль»), поставок зерна, насамперед пшениці, кукурудзи та сої, вирощених за інтенсивними технологіями, і «вугільні» домовленості, що стосуються того вугілля, яке видобувають на шахтах Донбасу.

Особливі інтереси Китай купував в Криму

Ще у 2013 році Київ передав в оренду Китаю частина території Криму для створення зони економічного розвитку, яку Пекін включив у свій проект «Пояс Шовкового Шляху». Китайська зона в Криму включає Севастополь, і територію в районі Євпаторії (селище біля міста Саки), де буде побудований глибоководний порт, здатний прийняти найбільші кораблі. Вартість тільки першої черги цього проекту – три мільярди доларів. Пропускна здатність порту – десять мільйонів тонн вантажів щорічно.

Але це далеко не єдиний українсько-китайський проект у Криму. Місцеві мас-медіа писали про ймовірну здачі в оренду земель в Криму – «там, де прийшли в повний занепад побудовані в радянський період системи іригації». Також Китай планує побудувати парогазову електростанцію. Це ще більше півтора мільярдів доларів.

magazeta.com/2014/03/china-krym/

Як вже намагалися поєднати берега Криму і Кубані

Першим побудувати перехід через Керченську протоку шляхом спорудження загати на початку XX століття запропонував Менделєєв Володимир, син хіміка Дмитра Менделєєва. У ті ж роки британці планували прокласти залізницю в Індію по мосту через протоку. До стадії реалізації ці проекти не дійшли.

Будівництво першого мосту через протоку в 1943 році, під час окупації Криму, почали німці. Міст був добудований після звільнення півострова, але в лютому 1945 року не витримав льодоходу і впав.

У 1954 році пущена автомобільна та залізнична поромна переправа через протоку. В 1996 році із-за зносу техніки залізничне сполучення було перервано, але у 2004 році його відновили.

19 листопада 1993 року в Москві віце-прем’єр РФ Олександр Шохін, губернатор Краснодарського краю Микола Єгоров і представники французьких компаній підписали протокол про наміри щодо будівництва мосту. Договір не був реалізований.

20 серпня 2000 року мер Москви Юрій Лужков і голова Верховної ради Криму Леонід Грач підписали договір про створення АКЦІОНЕРНОГО товариства “Керченський міст” для розробки проекту триярусного мосту. За даними ЗМІ, дізнавшись, що будівництво оцінюється в $0,5-1 млрд, сторони втратили інтерес до проекту.

У серпні 2004 року влада Криму повідомили про підготовку проекту підземного переходу під протокою вартістю $780 млн, але він затверджений не був.

28 квітня 2008 року прем’єр Віктор Зубков повідомив, що міністрам транспорту Росії і України доручено розробити пропозиції щодо будівництва мосту. У жовтні того ж року МЗС України заборонив фінансування проекту до погодження меж в протоці.

21 квітня 2010 року в Харкові про будівництво переходу домовилися президенти Дмитро Медведєв і Віктор Янукович. 26 листопада минтрансы двох країн підписали з Вебом меморандум про організації будівництва. Проект оцінювався в $900 млн.

17 грудня 2013 року сторони підписали угоду про організацію будівництва тунелю або моста. У січні 2014 року кабінет міністрів України затвердив підписана в грудні угоду, вартість проекту оцінювалася в $1,5-3 млрд.

kommersant.ru/doc/2422269

В обмін на продовольство Китайська національна корпорація по закордонному співпраці обіцяє відновити системи штучної меліорації на орних землях. Ці поля формально залишаться держвласністю, але будуть використані під вирощування кукурудзи і пшениці для потреб китайського народу. Кримський віце-прем’єр Темиргалієв переконує – мовляв, «китайські партнери погодилися з нашими двома принциповими умовами – земля у власності держави Україна і місцева робоча сила». Кримчанам обіцяють нові робочі місця.

Але хто реально займе ці місця? Насправді, навіть при нинішніх мінімальних обсягах аграрного виробництва працювати на селі сьогодні нікому. Таврійським хліборобам вистачає сил засіяти пшеничні поля. А на прибиральну в порту Євпаторії розвантажуються турки – зі своїми комбайнами і комбайнерами. Мало хто сумнівається: отримавши землю, китайці самі її заселять і оброблять. Номінальна власність держави Україна» в жодному разі не завадить посланцям Піднебесної назавжди зробити цю південну степ своєю другою батьківщиною. І у кого вистачить сил відправити їх додому?

Висмоктана до залишку Таврида здатна дати китайцям лише третину від запланованого вивезення зерна. Решта візьмуть на трьох мільйонах гектарів у Дніпропетровській, Херсонській та Кіровоградській областях.

Це десята частина всіх українських угідь. Мінімальний термін оренди 50 років. Далі до нескінченності. Так, угода на перші 100 тисяч гектар Дніпропетровщини підписав Синьцзянский виробничо-будівельний корпус. Спеціально обумовлено, що на орендованих ділянках будуть працювати китайські бригади. Загальна чисельність працівників корпусу складає більше 2,5 млн. осіб, а сформований він Народно-визвольною армією Китаю.

Схоже, ті ж самі «специ по крапельному зрошенню» зібралися освоїти Крим. Зерновий мега-порт – тільки початок. Повернення кримських татар, неоднозначно сприйняте слов’янським населенням, може здатися смішною іграшкою в порівнянні з новим потоком «працьовитих» переселенців.

http://communitarian.ru/

Популярні Записи:

  • Робота на олімпійських об’єктах в Сочі
  • Робота екскаваторником?
  • Як позбутися від цвілі на стінах квартири
  • Поговоримо про роботу в Норвегії — Інформація «з перших рук» — Ексклюзивне інтерв’ю «Стройки24»
  • Потрібні муляри в Росії? В якому місті? Скільки вони можуть заробити там?
  • Супер-шпаргалка на День будівельника 2010
  • Газоблоки та піноблоки. Питання і відповіді
  • Капітальний і поточний ремонт житлового приміщення з точки зору юриста
  • Які країни громадянин Естонії може відвідати без оформлення візи?
  • Орієнтовні ціни на будівельні роботи
  • Який кабель краще вибрати для телевізійної антени?
  • Кому потрібен машиніст бульдозера?
  • Як мити кришталеву люстру?
  • Програма для розрахунку вентиляції — VentCalc V. 2
  • Виконавча документація в будівництві: акт прихованих робіт
  • Бляхар? А хто це?
  • Цирк та будівництво — поняття цілком сумісні!
  • Дає постійний вид на проживання в Естонії право на роботу в Норвегії?
  • Нелегальна робота в Норвегії
  • Як позбутися кротів на ділянці?
  • Плюси і мінуси наливних підлог
  • Як заробити на гранітному щебені та мармурової крихти?
  • Список 87 московських кварталів, які отримають в 2009-2011 роках нове планування територій
  • Які країни може відвідати без оформлення візи «естонська чужий» або людина з паспортом «іноземця», виданим в Естонії?
  • Чому «потіють» і «плачуть» пластикові вікна ?